Прийоми, що дають змогу без хірургічного втручання виправляти патологічні стани тіла, відомі з найдавніших часів. Знахарі та костоправи методами проб і помилок розробили прийоми, які потім лягли в основу цих технік.

Найбільш популярними і перевіреними засобами в боротьбі з багатьма хворобами є такі напрямки нетрадиційної медицини, як остеопатія і мануальна терапія. Сьогодні ці напрямки становлять серйозну альтернативу як медикаментозному, так і хірургічному лікуванню. В обох методиках використовується такий “інструмент” як чутливість пальців лікаря. Саме тому більшість із нас вважає, що і остеопатія, і мануальна терапія – це одна й та сама наука, проте це не так.

Мануальна терапія – це методика сукупності впливів, що здійснюються руками фахівця, які сприяють ефективному лікуванню хвороб, що зачіпають опорно-руховий апарат.

Остеопатія – це метод пальпації тіла пацієнта з метою діагностики та усунення порушень роботи внутрішніх органів і відновлення правильної роботи кісткових тканин скелета людини.

Масаж так само можна віднести до видів мануального впливу, але повністю ототожнювати їх було б докорінно неправильно. Масажист працює переважно з м’язовою тканиною, тоді як “мануальник” працює з суглобами і хребтом, а також впливає на внутрішні органи. Спрямувати на лікування може тільки фахівець, тому що мануальні методи впливу – це серйозні процедури, які ґрунтуються на принципах біомеханіки, нейрофізіології, неврології, ортопедії, що усувають не тільки симптоми, а й саму причину нездужання. При цьому масаж є хорошим, а іноді й обов’язковим доповненням до курсу терапії.

ППоказання та протипоказання до мануальної терапії

Підставою до ухвалення рішення про застосування мануальної терапії, головним чином, є медичні показання до відновлення функцій суглобів, кістково-м’язового апарату та нормалізації роботи внутрішніх органів:

• остеохондроз;
• вегетосудинна дистонія;
• міжхребцева грижа та інші проблеми хребетного стовпа;
• головний біль і запаморочення;
• проблеми в роботі шлунково-кишкового тракту.

Протипоказання для процедури:

• інфекційні захворювання та запальні процеси;
• онкологія;
• грижа диска із секвестрацією;
• мієлопатія;
• захворювання кровоносної системи і крові;
• під час вагітності слід приступати до лікування тільки за призначенням лікаря, тому що процедури мануальної терапії надають інтенсивний вплив на організм.

Види та методи мануальної терапії

Мануальна терапія з моменту свого виникнення і донині активно розвивається, вбираючи в себе все нові прийоми і методики, коригуючи старі, але при цьому ґрунтується на спадкоємності традицій, закладених у давнину.

Існують основні та додаткові техніки лікування. До основних належать:

• Маніпуляційна техніка, тобто техніка заснована на легких, короткочасних поштовхових пасах, що сприяють відновленню мобільності суглоба. Використовується переважно в ділянці крижів і хребта.
• Мобілізаційна техніка спрямована на нахили хребта і його м’яке витягування за допомогою м’яких рухів. Ця техніка сприяє поліпшенню току крові, мобільності суглобів, зникненню набряків.
• М’які техніки і метод терапії, без різких рухів, призначені для зняття напруження і болю, поліпшення стану зв’язок і тонусу. До цих технік належить, зокрема, метод постізометричної релаксації.

До додаткових технік мануальної терапії належать:

1. Вісцеральна техніка, яка за допомогою глибокого масажу живота впливає на внутрішні органи. Цей метод відновлює мікроциркуляцію крові та коригує положення органів.
2. Акупунктура, акупресура і шиацу. Ці методи вже багато століть тому розроблені на сході. Вони ґрунтуються на впливі голками, натискання пальцями, або тонкими паличками на біологічно активні точки на поверхні тіла людини, які пов’язані з внутрішніми органами.
3. Краніосакральна техніка, або черепна остеопатія. Цей метод впливає на кістки крижів і черепа, внаслідок чого посилюється приплив крові до головного мозку, поліпшується його функціонування і призводить до зняття больового синдрому.
4. Прикладна кінезіологія насамперед застосовується для діагностики. Ця методика дає змогу визначити за станом м’язів, які зміни відбулися у внутрішніх органах. Крім того, це комплексна методика, що дає змогу повернути до норми руховий стереотип.
5. Лікувальний масаж використовується для відновлення м’язів, зняття напруги та болю, стимуляції циркуляції крові, відновлення функцій організму.
6. Міофасціальний реліз усуває тригерні точки, що знімає больовий синдром. Їх поява може бути спричинена травмами, неправильною поставою, великими фізичними навантаженнями.
7. Лімфодренаж стимулює лімфоток, усуває застій лімфи, що знімає набряки, усуває важкість і біль у ногах.

Особливості методу мануальної терапії

Мануальна терапія – це метод, що дає змогу без травмувального втручання і застосування лікарських препаратів поліпшити стан пацієнта або повністю його вилікувати. Для досягнення довготривалого позитивного ефекту, необхідно пройти курс лікування, який підбирається фахівцем індивідуально. Для досягнення максимального ефекту рекомендовано чергувати сеанси мануальної терапії з аквакраніосакральною терапією. Водні процедури, як правило, сприяють швидкому одужанню пацієнта.

Процедура мануальної терапії не повинна бути болючою, якщо це так, то це означає, що маніпуляції слід негайно припинити. Можливий невеликий дискомфорт, але болю бути не повинно, навіть якщо пацієнт прийшов зі скаргами на біль.
І пам’ятайте, мануальна терапія призначається лікарем, і проводить її теж дипломований фахівець. Не варто звертатися до мануальних терапевтів, чия кваліфікація сумнівна. Лікар повинен мати сертифікат на право займатися подібною практикою, і краще, якщо це буде фахівець із хорошим стажем.