Навіть далекі від медицини люди прекрасно знають про негативні наслідки, до яких призводить зміщення першого шийного хребця атланта, – це мігрені, головні болі, запаморочення, болі в шиї, плечах, спині й навіть психічні розлади. Однак, звертаючись до мануальника або костоправа, багато хто виявляє, що мануальне вправлення

атланта часом призводить тільки до тимчасового полегшення, а то й значного погіршення стану. Чому це відбувається – ми і спробуємо розібратися в цій статті.

Зміщення атланта і зубна оклюзія

Експериментальним шляхом вченими було давно доведено, що мануальне коригування першого шийного хребця часто позитивно впливає на положення щелепи, і вилікуваний пацієнт демонструє більш симетричне положення тіла. Однак у більшості випадків після вправлення атланта постава коригується лише частково. Дослідники клінічно довели, що в цьому разі вправленню першого шийного хребця перешкоджає неправильний прикус пацієнта та наявні зміщення його щелепи. Тому в цих випадках не виходить розв’язати проблеми з атлантом – спершу необхідно змінити положення щелепи та, зокрема, зубну оклюзію, яка й відповідальна за зміщення першого шийного хребця.

Як визначити зміщення щелепи

Наскільки зміщена щелепа, визначити дуже легко. Досить зробити фото свого обличчя в розслабленому стані із закритим ротом і зімкнутими зубами, і розглянути її. Як можна побачити на фото вище, відповідні лінії показують положення нижньої щелепи стосовно черепа. Якщо щелепа розташована щодо черепа в ідеальній позиції, то лінія очей і губ (L і R на фото) будуть розташовані паралельно одна одній, і центр підборіддя буде знаходитися суворо по центральній лінії обличчя. Відхилення від цієї ідеальної схеми означає, що в людини зміщена щелепа через неправильну зубну оклюзію. У цьому разі правильне положення атланта досягається тільки зміною оклюзії. Інші види лікування на кшталт впливу на м’язи щелепи призводитимуть лише до тимчасового ефекту, а іноді – і до зміщення скронево-щелепних суглобів та атланта!

Как смещение челюсти влияет на мышцы шеи и атлант

Нижня щелепа пов’язана із задньою частиною черепа, шийними хребцями та ключицями за допомогою складної системи м’язів і під’язикової кістки (Hyoideum), яка буквально “висить” “сама собою”, оскільки є єдиною кісткою в тілі, що не з’єднана з іншими кістками скелета (саме тому її не можна побачити на об’ємних макетах). За допомогою м’язів під’язикова кістка з’єднується зі щелепою, і зміщення останньої неминуче призводить до зміщення під’язикової кістки. У цьому разі вона впливає на м’язові ланцюги, що розташовані нижче від неї, пов’язані з ключицями та шийним відділом хребта, через що в них з’являється напруга різної інтенсивності.

За допомогою цього механізму під’язикова кістка регулює статичне положення тіла, як ляльковод, який керує маріонетками за допомогою ниточок. Спазм цих м’язів шиї, особливо сходових, призводить до компресії нервів і артерій, які знаходяться під ними. Неминуча в цьому випадку зміна довжини м’язів із двох боків призводить до шийного сколіозу. Ба більше, подовження м’язів передньої частини шиї призводить до вкорочення їхніх антагоністів у задній частині та, безпосередньо, у м’язах, що з’єднують череп із першим шийним хребцем – атлантом, що й призводить до його зміщення.

Отже, як бачимо, зубна оклюзія визначає позицію щелепи, щелепа визначає положення під’язикової кістки, яка, своєю чергою, регулює положення тіла за допомогою м’язів шиї, що чинять також безпосередній вплив на перший шийний хребець атлант. Тому найменші зміни в оклюзії, чи то неправильне положення зубів від народження, чи то їх видалення, чи то встановлення завищених, чи то занижених пломб, чи то неякісна ортодонтична робота, чи то протезування, призводять до зміщення атланта, який саме з цієї причини неможливо вправити мануальним впливом. Тому перед здійсненням цієї маніпуляції вкрай важливо вивчити зубну оклюзію пацієнта і скерувати його до грамотного ортокраніодонта, який не тільки допоможе скорегувати неправильний прикус, а й усунути деформації структур черепа. Без цієї умови існує значний ризик погіршення і без того складної ситуації пацієнта, так само як і марнування його грошей даремно.

Джерело: zub-za-zub