Нормальна анатомія кісток черепа людини

Тарас Железняк 12 Гру, 2017 Краніосакральна терапія Строение человеческого черепа

Череп захищає від зовнішніх впливів головний мозок та органи чуття і дає опору обличчю, початковим відділам травної та дихальної систем. Будову черепа умовно поділяють на мозковий і лицьовий відділи. Мозковий відділ черепа є вмістилищем для головного мозку. Інший (лицьовий) відділ є кістковою основою обличчя та

початкових відділів травного та дихального шляхів.

Будова черепа

1. тім’яна кістка;
2. вінцевий шов;
3. лобовий бугор;
4. скронева поверхня великого крила клиновидної кістки;
5. очноямкова пластинка решітчастої кістки;
6. слізна кістка;
7. носова кістка;
8. скронева ямка;
9. передня носова ость;
10. тіло верхньощелепної кістки;
11. нижня щелепа;
12. вилична кістка;
13. вилична дуга;
14. шилоподібний відросток;
15. мищелковий відросток нижньої щелепи;
16. соскоподібний відросток;
17. зовнішній слуховий прохід;
18. ламбдовидний шов;
19. луска потиличної кістки;
20. верхня скронева лінія;
21. луската частина скроневої кістки.

1. вінцевий шов;
2. тім’яна кістка;
3. очноямкова частина лобової кістки;
4. очноямкова поверхня великого крила клиновидної кістки;
5. вилична кістка;
6. нижня носова раковина;
7. верхньощелепна кістка;
8. підборідний виступ нижньої щелепи;
9. порожнина носа;
10. сошник;
11. перпендикулярна пластинка решітчастої кістки;
12. очноямкова поверхня верхньощелепної кістки;
13. нижня очноямкова щілина;
14. слізна кістка;
15. очноямкова пластинка решітчастої кістки;
16. верхня очноямкова щілина;
17. луската частина скроневої кістки;
18. виличний відросток лобової кістки;
19. зоровий канал;
20. носова кістка;
21. лобовий бугор.

Будова черепа мозкового відділу людини розвивається навколо мозку, що росте, з мезенхіми, яка дає початок сполучній тканині (перетинчаста стадія); в основі черепа потім розвивається хрящ. На початку 3-го місяця внутрішньоутробного життя основа черепа і капсули (вмістилища) органів нюху, зору та слуху хрящові. Бічні стінки та склепіння мозкового відділу черепа, минаючи хрящову стадію розвитку, починають окостеніти вже наприкінці 2-го місяця внутрішньоутробного життя. Окремі частини кісток у подальшому об’єднуються в єдину кістку; так, наприклад, потилична кістка формується з чотирьох частин. З мезенхіми, що оточує головний кінець первинної кишки, між зябровими кишенями, розвиваються хрящові зяброві дуги. З ними пов’язане формування лицьового відділу черепа.

Будова черепа: відділи

Череп людини складається з 23 кісток: 8 парних і 7 непарних. Черепні кістки мають певний краніосакральний ритм. З його амплітодуй ви можете ознайомитися в цьому відеоролику. Кістки даху черепа плоскі, складаються з більш товстої зовнішньої і тонкої внутрішньої пластинок щільної речовини. Між ними укладена губчаста речовина (диплое), у комірках якої розташовані кістковий мозок і кровоносні судини. Будова черепа така, що на внутрішній поверхні кісток даху є ямки, це пальцеві вдавлення. Ямки відповідають мозковим звивинам, а підвищення між ними – борознам. Крім того, на внутрішній поверхні черепних кісток видно відбитки кровоносних судин – артеріальні та венозні борозни.

Мозковий відділ черепа в дорослої людини утворюють такі кістки: непарні – лобова, потилична, клиноподібна, гратчаста і парні – тім’яні та скроневі. Лицьовий відділ черепа утворений здебільшого парними кістками: верхньощелепними, піднебінними, виличними, носовими, слізними, нижніми носовими раковинами, а також непарними: сошником і нижньою щелепою. До вісцерального (лицьового) черепа належить і під’язикова кістка.

Мозковий відділ черепа

Потилична кістка входить до складу задньої стінки та основи мозкового відділу черепа. Вона складається з чотирьох частин, розташованих навколо великого (потиличного) отвору: базилярної частини спереду, двох латеральних і луски ззаду.

Луска потиличної кістки утворює вигин у тому місці, де основа черепа ззаду переходить у його дах. Тут розташований зовнішній потиличний виступ, до якого прикріплюється вийна зв’язка. Праворуч і ліворуч від піднесення поверхнею кістки проходить шорстка верхня вийна лінія, уздовж якої праворуч і ліворуч прикріплюються трапецієподібні м’язи, що беруть участь у підтримці черепа в рівновазі. Від середини зовнішнього потиличного виступу вниз до великого (потиличного) отвору проходить невисокий зовнішній потиличний гребінь, з боків якого помітна шорстка нижня вийна лінія. На внутрішній поверхні луски потиличної кістки видно чотири великі ямки, які відокремлені одна від одної гребенями, що утворюють хрестоподібне підвищення. У місці їх перетину знаходиться внутрішній потиличний виступ. Цей виступ переходить у внутрішній потиличний гребінь, який продовжується вниз до великого (потиличного) отвору. Вгору від внутрішнього потиличного виступу прямує борозна верхнього сагітального синуса. Від виступу вправо і вліво відходить борозна поперечного синуса.

1. зовнішній потиличний виступ;
2. верхня вийна лінія;
3. нижня вийна лінія;
4. великий потиличний отвір;
5. мищелковая ямка;
6. яремний відросток;
7. потиличний виросток;
8. внутрішньояремний відросток;
9. базилярна частина;
10. глотковий горбок;
11. яремна вирізка;
12. мищелковий канал;
13. зовнішній потиличний гребінь;
14. потилична луска.

1. борозна верхнього сагітального синуса;
2. ламбдовидний край;
3. потилична луска;
4. внутрішній потиличний виступ;
5. внутрішній потиличний гребінь;
6. соскоподібний край;
7. великий потиличний отвір;
8. борозна сигмовидного синуса;
9. мищелковий канал;
10. яремна вирізка;
11. борозна нижнього кам’янистого синуса;
12. скат;
13. базилярна частина;
14. латеральна частина;
15. яремний горбок;
16. яремний відросток;
17. нижня потилична ямка;
18. борозна поперечного синуса;
19. хрестоподібне підвищення;
20. верхня потилична ямка.

Клиноподібна кістка має тіло, від якого відходять у боки (латерально) великі крила, догори й латерально – малі крила, донизу звішуються крилоподібні відростки. На верхньому боці тіла розташоване заглиблення, що називається турецьким сідлом, у центрі його міститься гіпофізарна ямка, в якій міститься гіпофіз – одна із залоз внутрішньої секреції. Гіпофізарна ямка ззаду обмежена спинкою сідла, спереду – горбком сідла. Усередині тіла клиноподібної кістки міститься повітроносна порожнина – клиноподібна пазуха, що сполучається з порожниною носа через апертуру клиноподібної пазухи, яка міститься на передній поверхні тіла та звернена в носову порожнину.

Від передньо-верхньої поверхні тіла кістки в сторони відходять два малих крила. Біля основи кожного з малих крил розташований великий отвір зорового каналу, через нього в очну ямку проходить зоровий нерв. Від нижньо-бічних поверхонь тіла латерально відходять великі крила, що лежать майже у фронтальній площині і мають чотири поверхні. Задня, увігнута мозкова поверхня звернена до порожнини черепа. Плоска очноямкова поверхня чотирикутної форми звернена в очну ямку. Опукла скронева поверхня великого крила утворює медіальну стінку скроневої ямки. Підскроневий гребінь відокремлює скроневу поверхню від верхньощелепної поверхні трикутної форми, що розташована між очноямковою поверхнею та основою крилоподібного відростка. Між малими та великими крилами розташована широка верхня очноямкова щілина, яка веде з порожнини черепа в очну ямку. Біля основи великого крила розташовані отвори: передній (медіальний) – круглий отвір (через нього в крилоподібно-піднебінну ямку проходить верхньощелепний нерв); латеральніше та позаду – більший овальний отвір (через нього в підскроневу ямку проходить нижньощелепний нерв); ще латеральніше – остистий отвір (через нього в порожнину черепа входить середня менінгеальна артерія). Від основи великого крила донизу з кожного боку відходить крилоподібний відросток, у основі якого спереду назад іде крилоподібний канал. Кожен крилоподібний відросток поділяється на дві пластинки – медіальну, що закінчується гачком, і латеральну. Між ними на задньому боці розташована крилоподібна ямка.

1. апертура клиноподібної пазухи;
2. спинка сідла;
3. клиноподібна раковина;
4. мале крило;
5. верхня очноямкова щілина;
6. виличний край;
7. підвисочний гребінь;
8. кістка клиноподібної кістки;
9. крилолобна борозна крилоподібного відростка;
10. латеральна пластинка крилоподібного відростка;
11. крилоподібний гачок;
12. медіальна пластинка крилоподібного відростка;
13. піхвовий відросток;
14. клиноподібний дзьоб (клиноподібний гребінь);
15. крилоподібна вирізка;
16. крилоподібний канал;
17. круглий отвір;
18. підвисочний гребінь;
19. очноямкова поверхня великого крила;
20. скронева поверхня великого крила.

1. зоровий канал;
2. спинка сідла;
3. задній нахилений відросток;
4. передній нахилений відросток;
5. мале крило;
6. верхня очноямкова щілина;
7. тім’яний край;
8. велике крило;
9. круглий отвір;
10. крилоподібний канал;
11. човноподібна ямка;
12. крилоподібна ямка;
13. крилоподібна вирізка;
14. борозна крилоподібного гачка;
15. піхвовий відросток;
16. клиновидний дзьоб;
17. тіло клиноподібної кістки;
18. медіальна пластинка крилоподібного відростка;
19. крилоподібний гачок;
20. латеральна пластинка крилоподібного відростка;
21. сонна борозна.

Скронева кістка складається з трьох частин: лускатої, барабанної та піраміди (кам’янистої), що розташовуються навколо зовнішнього слухового проходу, який обмежений переважно барабанною частиною скроневої кістки. Скронева кістка входить до складу бічної стінки та основи черепа. Спереду вона примикає до клиноподібної, ззаду – до потиличної кістки. Скронева кістка слугує вмістилищем органа слуху та рівноваги, який залягає в порожнинах її піраміди.

Кам’яниста частина має форму тригранної піраміди, вершина якої спрямована до турецького сідла тіла клиноподібної кістки, а основа звернена назад і латерально, переходячи в соскоподібний відросток. У піраміди виокремлюють три поверхні: передню і задню, звернені в порожнину черепа, і нижню, що бере участь в утворенні зовнішньої основи черепа. На передній поверхні біля вершини піраміди міститься трійчасте втиснення, в якому лежить вузол трійчастого нерва, позаду від нього – дугоподібне піднесення, утворене верхнім півколовим каналом кісткового лабіринту органа слуху та рівноваги, який міститься в піраміді. Латерально від піднесення видно плоску поверхню – дах барабанної порожнини і розташовані тут два маленькі отвори – ущелини каналів великого і малого кам’янистих нервів. По верхньому краю піраміди, що розділяє передню і задню поверхні, проходить борозна верхнього кам’янистого синуса.

1. луската частина;
2. скронева поверхня;
3. клиноподібний край;
4. виличний відросток;
5. суглобовий горбок;
6. кам’янисто-луската щілина;
7. кам’янисто-барабанна щілина;
8. барабанна частина;
9. шилоподібний відросток;
10. зовнішній слуховий отвір;
11. соскоподібний відросток;
12. соскоподібна вирізка;
13. барабанно-соскоподібна щілина;
14. соскоподібний отвір;
15. надпрохідна ость;
16. тім’яна вирізка;
17. борозна середньої скроневої артерії;
18. тім’яний край.

На задній поверхні піраміди розташований внутрішній слуховий отвір, що переходить у внутрішній слуховий прохід, який закінчується пластинкою з отворами. Найбільший отвір веде в лицьовий канал. Дрібні отвори слугують для проходження переддверно-вуликового нерва. На задній поверхні піраміди розташований зовнішній отвір водопроводу присінка, а на нижньому краї відкривається равликовий каналець. Обидва канали ведуть у кістковий лабіринт переддверно-вуликового органа. Біля основи задньої поверхні піраміди проходить борозна сигмовидного синуса.

На нижній поверхні піраміди, біля яремного отвору, обмеженого вирізками скроневої та потиличної кісток, розташована яремна ямка. Латеральніше від неї видно довгий шилоподібний відросток.

1. тім’яний край;
2. дугоподібне піднесення;
3. барабанно-луската щілина;
4. тім’яна вирізка;
5. борозна верхнього кам’янистого синуса;
6. соскоподібний отвір;
7. потиличний край;
8. борозна сигмовидного синуса;
9. задня поверхня піраміди;
10. яремна вирізка;
11. зовнішній отвір водопроводу присінка;
12. піддугова ямка;
13. зовнішній отвір канальця равлика;
14. внутрішній слуховий отвір;
15. борозна нижнього кам’янистого синуса;
16. трійчасте вдавлення;
17. верхівка піраміди;
18. виличний відросток;
19. клиновидний край;
20. мозкова поверхня.

Тім’яна кістка являє собою чотирикутну пластинку, зовнішня поверхня її опукла, у центрі видно тім’яний бугор. Внутрішня поверхня кістки увігнута, на ній є артеріальні борозни. Чотири краї тім’яної кістки з’єднуються з іншими кістками, утворюючи відповідні шви. Із лобовою та потиличною утворюються лобовий і потиличний шви, із протилежною тім’яною кісткою – сагітальний шов, із лускою скроневої кістки – лускатий. Перші три краї кістки зазубрені, беруть участь в утворенні зубчастих швів, останній загострений – утворює лускатий шов. Кістка має чотири кути: потиличний, клиноподібний, соскоподібний і лобовий.

1. тім’яний бугор;
2. сагітальний край;
3. лобовий кут;
4. верхня скронева лінія;
5. лобовий край;
6. нижня скронева лінія;
7. клиноподібний кут;
8. лускатий край;
9. соскоподібний кут;
10. потиличний край;
11. потиличний кут;
12. тім’яний отвір.

Лобова кістка складається з вертикальної лобової луски та горизонтальних очноямкових частин, які, переходячи одна в одну, утворюють надочноямкові краї; носова частина розташована між очноямковими частинами.

Лобова луска опукла, на ній видно лобові горби. Вище надочноямкових країв розташовані надбрівні дуги, які, сходячись у медіальному напрямку, утворюють над коренем носа майданчик – глабеллу. Латерально очноямковий край продовжується у виличний відросток, що з’єднується зі виличною кісткою. Внутрішня поверхня лобової кістки увігнута і переходить в очноямкові частини. На ній видно сагітально орієнтовану борозна верхнього сагітального синуса.

Очноямкова частина – права і ліва – це горизонтально розташовані кісткові пластинки, звернені нижньою поверхнею до порожнини очної ямки, а верхньою – до порожнини черепа. Одна від одної пластинки відокремлені ґратчастою вирізкою. На носовій частині є носова ость, що бере участь у формуванні носової перегородки, з боків від неї – отвори (апертури), які ведуть до лобової пазухи – повітроносної порожнини, яка міститься в товщі лобової кістки на рівні глабелли та надбрівних дуг.

Лицьова будова черепа являє собою кісткову основу обличчя і початкових відділів травних і дихальних шляхів, до кісток лицьового відділу черепа прикріплюються жувальні м’язи.

1. лобова луска;
2. лобовий бугор;
3. тім’яний край;
4. лобовий шов;
5. надперенісся;
6. виличний відросток;
7. надочноямковий край;
8. носова частина;
9. носова кістка;
10. лобова вирізка;
11. надочноямковий отвір;
12. скронева поверхня;
13. надбрівна дуга;
14. скронева лінія.

1. тім’яний край;
2. борозна верхнього сагітального синуса;
3. мозкова поверхня;
4. лобовий гребінь;
5. виличний відросток;
6. пальцеві вдавлення;
7. сліпий отвір;
8. носова кістка;
9. решітчаста вирізка;
10. очноямкова частина.

Зовнішня основа черепа утворена нижньою поверхнею мозкового відділу черепа та частиною лицьового відділу. Будова черепа переднього відділу сформована кістковим піднебінням і альвеолярною дугою, утвореною верхньощелепними кістками. У серединному шві твердого піднебіння і в задньо-бічних його відділах видно дрібні отвори, через які проходять тонкі артерії та нерви. Середній відділ утворений скроневими та клиновидними кістками, його передньою межею є хоани, задньою – передній край великого (потиличного) отвору. Спереду від великого (потиличного) отвору розташований глотковий горбок.

1. піднебінний відросток верхньощелепної кістки;
2. різцевий отвір;
3. серединний піднебінний шов;
4. поперечний піднебінний шов;
5. хоана;
6. нижня очноямкова щілина;
7. вилична дуга;
8. крило сошника;
9. крилоподібна ямка;
10. латеральна пластинка крилоподібного відростка;
11. крилоподібний відросток;
12. овальний отвір;
13. нижньощелепна ямка;
14. шилоподібний відросток;
15. зовнішній слуховий прохід;
16. соскоподібний відросток;
17. соскоподібна вирізка;
18. потиличний виросток;
19. мищелковая ямка;
20. великий (потиличний) отвір;
21. нижня вийна лінія;
22. зовнішній потиличний виступ;
23. глотковий горбок;
24. мищелковий канал;
25. яремний отвір;
26. потилично-соскоподібний шов;
27. зовнішній сонний отвір;
28. шилососцевидний отвір;
29. рваний отвір;
30. кам’янисто-барабанна щілина;
31. остистий отвір;
32. суглобовий горбок;
33. клиновидно-лускатий шов;
34. крилоподібний гачок;
35. великий піднебінний отвір;
36. вилицево-верхньощелепний шов.

Рельєф внутрішньої основи черепа зумовлений будовою нижньої поверхні мозку. Будова черепа цього відділу така: на внутрішній основі черепа розрізняють три черепні ямки: передню, середню та задню. Передня черепна ямка, в якій розташовані лобові частки півкуль великого мозку, утворена очноямковими частинами лобової кістки, ґратчастою пластинкою ґратчастої кістки, частиною тіла та малими крилами клиноподібної кістки. Задній край малих крил відокремлює передню черепну ямку від середньої черепної ямки, в якій розташовуються скроневі частки півкуль великого мозку. У гіпофізарній ямці турецького сідла розташований гіпофіз. Тут будова черепа має свої особливості. Середня черепна ямка утворена тілом і великими крилами клиновидної кістки, передньою поверхнею пірамід і лускатою частиною скроневих кісток. Попереду від гіпофізарної ямки проходить передперехресна борозна, ззаду височіє спинка сідла. На бічній поверхні тіла клиноподібної кістки видно сонну борозенку, що веде до внутрішнього отвору сонного каналу, біля вершини піраміди знаходиться рваний отвір. Між малими, великими крилами і тілом клиноподібної кістки з кожного боку розташована верхня очноямкова щілина, яка звужується в латеральному напрямку, через яку проходять окоруховий, блоковий і трійчастий черепні нерви та очний нерв (гілка трійчастого нерва). Позаду і донизу від щілини розташовані описані вище круглий, овальний і остистий отвори. На передній поверхні піраміди скроневої кістки, поблизу її верхівки, видно трійчасте вдавлення.

1. очноямкова частина лобової кістки;
2. півнячий гребінь;
3. решітчаста пластинка;
4. зоровий канал;
5. гіпофізарна ямка;
6. спинка сідла;
7. круглий отвір;
8. овальний отвір;
9. рваний отвір;
10. костистий отвір;
11. внутрішній слуховий отвір;
12. яремний отвір;
13. під’язиковий канал;
14. ламбдовидний шов;
15. скат;
16. борозна поперечного синуса;
17. внутрішній потиличний виступ;
18. великий (потиличний) отвір;
19. потилична луска;
20. борозна сигмовидного синуса;
21. піраміда (кам’яниста частина) скроневої кістки;
22. луската частина скроневої кістки;
23. велике крило клиноподібної кістки;
24. мале крило клиноподібної кістки.

За матеріалами сайту telegra.ph