UA
Остеопатія – правда і вигадка
Жодна медична спеціальність не викликає навколо стільки дискусій, скільки викликає остеопатія. Якщо ви молода мама і плануєте похід до остеопата, напевно у вашому оточенні знайдеться людина, яка скаже, що остеопат може «зіпсувати» малюка. У відгуках на форумах пишуть, що віддали шалені гроші, а лікар потримав їх за голову. Інші стверджують, що лікар дав «якісь пігулки», третім взагалі ставили п’явки. Як людині, далекій від медицини, не заплутатися і йти до остеопата без побоювання за своє здоров’я?!
Батьком-засновником остеопатії став американець Ендрю Тейлор Стілл. У 1874 році цей лікар і за сумісництвом проєктувальник мостів, він запропонував свою концепцію остеопатії, що поєднує філософський початок, медичну практику і бачення людини як інженерної конструкції. У 1875 році Стілл став вести прийом і лікувати людей методами остеопатії, а 1892 року вже відкрив школу підготовки остеопатів.
У Європі новий метод лікування з’явився 1917 року – там його практикував учень Стілла, Джон Мартін Літтлджон. У СНД остеопатія з’явилася з приїздом 1988 року американки Віоли Фрайман, а вже за 6 років у Санкт-Петербурзі було відкрито вищу школу остеопатичної медицини, приватну, по суті. МОЗ Росії визнав остеопатію методом лікування, а точніше – різновидом мануальної терапії, 2003 року, а щодо України, то тут вона поки що значиться в статусі неофіційної.
В остеопатії є цілий розділ «краніосакральних» технік. «Сакральний» – означає таємний. Це що, таємне товариство з магічними діями? Звичайно, ні! «Сакрум» – це медична назва крижів латиною – кінцевого відділу хребта, який з’єднує його з тазом. В остеопатії багато технік роботи з цією кісткою. А тепер давайте серйозно обговоримо наступні питання, які «наводять туман» на цю науку…
- Остеопатія – це не офіційна медицина
Остеопатія є офіційним розділом медицини в США, вона також офіційно визнана в Канаді, у Франції, Великій Британії та ще 10 країнах, де фахівці навчаються протягом 4-6 років. У нашій країні лікарі спочатку отримують загальну медичну освіту протягом 6 років, а потім навчаються остеопатії ще 4 роки! Остеопатія прийшла в нашу країну не так давно, тому наші лікарі вже володіють іншими спеціальностями (неврологією, акушерством і гінекологією, терапією тощо). І це є величезною перевагою, оскільки ці лікарі вже мають колосальний клінічний досвід! У РФ остеопатію внесено до переліку медичних спеціальностей 2012 року. А 2017 року провідні медичні виші почали готувати лікарів-остеопатів. Ті ж, хто вже мав диплом з остеопатії, мають підтвердити його. Тепер ви бачите, який довгий шлях проходить лікар-остеопат до того, як починає застосовувати цей метод у своїй практиці!
- Остеопатія – це щось типу мануальної терапії
Безумовно, між ними є певна схожість: фахівці працюють із тілом пацієнта руками, у них навіть є кілька спільних прийомів (наприклад, трасти). Однак глобальна відмінність полягає в підходах до лікування пацієнта. Наприклад, мануальний терапевт знаходить хребець, що неправильно стоїть, і «ставить» його на місце. Остеопат же шукає причину – чому хребець змістився. Найчастіше потрібна робота не з самим хребцем, а, наприклад, з діафрагмою, яка кріпиться до цього хребця і впливає на нього.
- До остеопата потрібно йти, коли болить спина
Остеопатія ефективна за такого широкого спектру захворювань і станів, що важко перелічити двома словами. Насамперед, це, звісно, больовий синдром, але не тільки спини, а й практично будь-якої локалізації (головний біль, лицьовий біль, у животі, м’язах і зв’язках тощо). Різні порушення роботи внутрішніх органів (наприклад, закрепи, дискінезія жовчовивідних шляхів), хронічні захворювання (наприклад, бронхіти, цистити), захворювання ЛОР-органів, безпліддя, супровід вагітності, відновлення після операцій, затримка розвитку або порушення постави у дітей. Детальніший список показань можна подивитися на сайті нашої клініки або в клінічних рекомендаціях з остеопатії.
- Під час вагітності не можна робити жодних мануальних технік
Дійсно, будь-які активні техніки роботи з тілом (масаж або мануальна терапія) протипоказані під час вагітності. Остеопатія, навпаки, може дуже допомогти гармонійно і безболісно виносити малюка. М’які остеопатичні техніки спрямовані на корекцію таза майбутньої мами для правильного протікання пологів. Остеопат врівноважує активно зростаючу матку з органами черевної порожнини, що дає змогу дитині зайняти в ній правильне положення. Також остеопат працює з больовими синдромами або іншими недугами, які періодично турбують будь-яку вагітну жінку (болі в спині, в кістках таза, в животі, головні болі), допомагає зменшити набряки, печію тощо.
- Дитина народилася здоровою, тому їй не потрібен остеопат
Це прекрасно, що малюк здоровий! Однак під час пологів часто відбувається компресія та зміщення кісток черепа та шийного відділу хребта. Вони не помітні звичайному лікарю чи батькам, хоча можуть бути непрямі ознаки (гіпертонус, поворот голівки в один бік, кривошия тощо) Здорову дитину можна показати лікарю-остеопату, коли їй виповниться 1 місяць. Якщо ж у малюка були важкі пологи, родова травма, то консультація остеопата потрібна якомога раніше. У Франції, наприклад, остеопат оглядає новонародженого разом із неонатологом одразу в пологовому будинку.
- Остеопати тільки кладуть руки на пацієнта і нічого не роблять
Ні, в арсеналі остеопатів безліч різних прийомів роботи з тілом. Починаючи від активних, коли лікар «крутить» руками і ногами пацієнта (артикуляції) і «різких і швидких» рухів із клацанням (трастів). Плавні масажувальні рухи, натискання (помпаж) застосовуються під час роботи з лімфатичною системою (лімфодренаж). А ось найтонша робота відбувається практично непомітно для спостерігача. Це робота з нервовими центрами і сплетеннями, оболонками головного мозку. Але уявіть самі, наскільки це дрібні й делікатні структури! Звичайно, з ними можна працювати тільки мікрорухами.
- Остеопатія – це боляче
Ось це вже точно міф! І основний доказ цьому те, що пацієнти, навіть найменші й насторожені, засинають на сеансі. А прокидаються свіжими й оновленими. Адже основне завдання остеопата – усунути біль. Для цього з усього арсеналу методів фахівець обирає найбільш щадні та м’які для конкретного пацієнта.
- Наша дитина така рухлива, що вона просто не зможе лежати на прийомі остеопата
Звичайно, маленькі діти не можуть довго лежати на кушетці нерухомо. Остеопати чудово справляються з цією незручністю! Лікар завжди шукає підхід до маленького пацієнта: пропонує цікаві іграшки, немовлят можна прикласти до грудей, частину роботи лікар може провести з дитиною, що сидить, і навіть дозволяє дивитися мультики під час сеансу! Наші маленькі пацієнти бувають зачаровані великим світловим акваріумом у кабінеті, а поки вони розглядають рибок, остеопат проводить корекцію.
- На остеопатію можна «підсісти»
Ця думка ґрунтується на уявленні, що лікар лікує хворобу. Контролювати перебіг хвороби можна лише з його допомогою. Філософія остеопатії докорінно інша. Основна мета остеопатичного лікування – відновити резерви здоров’я організму. Після кожного остеопатичного сеансу людина стає здоровішою, у неї поступово усуваються блоки й дисфункції, на підтримку яких організм витрачав свою енергію. Можна сказати, що з кожним разом остеопат «потрібен їй все менше». Тобто людина стає більш енергійною і здоровою. Навіть якщо агресивні чинники зовнішнього середовища (стреси, хвороби) погіршують самопочуття, для відновлення життєвого тонусу потрібна лише невелика остеопатична підтримка (зазвичай 1 сеансу достатньо).
В основі концепції остеопатії лежить ідея про взаємопов’язаність тіла, духу і розуму. Передбачається, що цей зв’язок приховує в собі можливості для самозцілення і самокорекції різних порушень. Ендрю Стілл вважав, що різні патологічні стани – це результат перекосів (або порушення прохідності) окремих структурних елементів організму: кісток, м’язів, фасції, судин кровоносних і лімфатичних тощо. І достатньо поправити ці перекоси, щоб запустити вроджені механізми самовідновлення. Що ж робить остеопат? Його інструмент – руки. Вручну він проводить маніпуляції, спрямовані на лікування соматичної дисфункції, тобто порушень у скелетно-м’язовій та інших системах. Це, своєю чергою, має покращувати фізіологічні функції та працювати в напрямку підтримання гомеостазу (стабільності ідеального стану) організму.
Передбачається, що остеопат ставить на місце кістку, знімає спазм м’язів і т. ін., і після цього організм чудесним чином самозцілюється, навіть якщо йшлося про хворий шлунок. Причому ефект може настати через 1-2 тижні й більше. Серед окремих напрямів остеопатії виокремлюють: артикуляційні техніки (робота із суглобами); фасціальні техніки (робота з фасцією – оболонкою зі сполучної тканини, що покриває всі внутрішні органи); вісцеральні техніки (корекція внутрішніх органів); краніальні, або краніосакральні техніки (робота з кістками черепа людини). Остеопати запропонували концепцію з п’яти моделей людського тіла, яку навіть визнала й оцінила Всесвітня організація охорони здоров’я: біомеханічна, респіраторно-циркуляторна, неврологічна, метаболіко-енергетична, поведінкова.
Найчастіше остеопатія затребувана в пацієнтів із такими захворюваннями і станами: біль у спині; біль у шиї; ішіас (невралгія сідничного нерва); хронічна обструктивна хвороба легень; синдром подразненої товстої кишки; різноманітні педіатричні стани, особливо в маленьких дітей. За даними самих остеопатів, 92% неврологічних пацієнтів позитивно реагують на сеанси остеопатії одразу після лікування, а 72% з них стверджують, що ефект зберігався протягом ще тижня після сеансу. Стосунки між пацієнтами та остеопатами Стосунки між пацієнтами та остеопатами в СНД і за кордоном складаються по-різному. Люди, які користуються послугами остеопатів, є у всіх розвинених країнах, але популярність цього методу різниться в рази. Наприклад, тільки 5% австралійців звертається до остеопатів, тоді як у США цей показник сягає 10-16%. З іншого боку, в тій же Австралії остеопатія особливо популярна серед вагітних жінок (6,2%) і людей середнього віку (16%). Інтерес до остеопатії також багато в чому пов’язаний із хворобами, з приводу яких людина звертається до лікаря: у Великій Британії до остеопатів ідуть 13,4% пацієнтів із болями в спині – і це найпопулярніша причина звернення. У великих містах України послугами остеопата користуються 13-15% населення. Зазвичай їх пропонують недержавні клініки, а також остеопати, які займаються приватною практикою.
Остеопатія не входить до списку послуг у рамках обов’язкового медичного страхування (ОМС). Але люди, які мають страховку ДМС (добровільне медичне страхування), в принципі можуть вимагати включити в неї послуги остеопата. На думку західних дослідників, остеопатія в США і остеопатія в Європі та інших країнах – «дві великі різниці». Це пояснюється тим, що лікарі-остеопати, які практикують в Америці, спочатку здобувають вищу медичну освіту, а потім проходять профільну спеціалізацію.
У Європі, включно з просторами СНД, і в Австралазії наразі остеопатами є люди, які при цьому не обов’язково мають диплом лікаря. Тому самі американці виділяють дві категорії: лікарів-остеопатів і остеопатів, які лікарями не є. Вихідців із СНД вони вважають якраз останніми. Що говорять учені про остеопатію? Для відповіді на це запитання потрібно також розуміти, про вчених якої країни йдеться? Як випливає з попереднього параграфа, у США напрям остеопатії в його ліцензованому вигляді розвинений набагато сильніше. Відповідно, і дослідження проводяться на цілком серйозному рівні.
Під час дослідження в США вже після 4 процедур остеопатичної мануальної терапії (протягом 1,5 місяців) болі в спині у 70% жінок, які перенесли пологи за 3-15 місяців до початку лікування, зменшилися на 73%. У контрольній групі за цей час без жодного лікування жінкам теж стало легше, але лише на 7%. Остеопатична мануальна терапія зменшує терміни перебування в лікарні для літніх пацієнтів, які страждають від пневмонії. Крім того, смертність в остеопатичній групі була на 11% нижчою, ніж серед людей, які проходили звичайне лікування. Самі остеопати запевняють, що зняття скелетних перекосів і відновлення м’язового балансу сприяють поліпшенню кровотоку в усьому тілі, а отже, більш ефективній дії ліків. Вчені з Університету штату Арізона навіть примудрилися отримати докази ефективності остеопатії в пробірці. Під час своїх експериментів вони піддавали фібробласти (клітини сполучної, тобто хрящової та кісткової, тканини організму) різним впливам. Спочатку вони пошкоджували тканини, а потім тиснули і розтягували їх різними способами. У результаті виявилося, що біомеханічний вплив і деформація фібробластів дійсно впливають на процеси запалення, загоєння ран та іншого.
Джерело: https://babysbirth.ru/razvenchivaem-10-mifov-ob-osteopatii.html