Краніосакральна біодинаміка: від ембріології до шаманів

Тарас Железняк 21 Сер, 2019 Биодинамика биодинамика, КСТ, Остеопатия

Остеопатія – це наука, що охоплює взаємодію структурної організаційної динаміки і метаболічних дій, які породжують форму і функцію. Вона визнає вроджену мудрість і розум у кожній клітині, прагнучи відновити те, що було втрачено, знайти приховані принципи самокорекції, які направляють, підтримують і відновлюють нас. Остеопатія – це філігранне володіння науками і практичне застосування анатомії та фізіології.

Краніосакральна біодинаміка в остеопатичній медицині

Біодинамічна краніосакральна терапія за останні два десятиліття зробила революцію в остеопатії, відкривши нове розуміння цієї важливої професії в мистецтві зцілення. Краніосакральна біодинаміка має унікальні особливості, які відрізняють її від інших форм краніальної терапії. Звісно, всі види остеопатичної терапії мають багато спільного, проте остеопати-практики вважають, що біодинамічний підхід є передовим у сучасній практиці краніосакральної остеопатії.

Краніосакральна біодинаміка – це похідна від остеопатичної медицини, розробленої Вільямом Гарнером Сазерлендом, доктором медичних наук. Сазерленд виявив легку хвилеподібну пульсацію, яка проходить через усе тіло і його тканини. Він відчував, що ця ритмічна пульсація була фундаментальною утворюючою силою в життєвих процесах. Функція була настільки важлива для Сазерленда, що він назвав її “Первинним дихальним імпульсом”. Він вважав, що це розширення універсальної сили, яку він назвав Дихання Життя. Сазерленд і його послідовники стали використовувати ці природні явища в остеопатичному процесі, отримуючи хороші результати.

Як унікальний підхід до краніосакральної терапії, краніосакральна біодинаміка веде своє коріння від краніальної остеопатії. Багато з прийомів є класичними остеопатичними навичками, в той час як біодинамічні маніпуляції додають точності і цілісного підходу, що виходять за рамки традиційних методів. Крім того, методика дає нові можливості в клінічній практиці, більш глибокі, ніж інші методи.

Як працює біодинамічна остеопатія

Одна з унікальних особливостей біодинамічної краніосакральної терапії – це акцент на взаємовідносинах між лікарем-остеопатом і клієнтом, орієнтація на динамічні процеси, а не на статичні деформації тканин, база навичок, що ґрунтується на остеопатичному корінні краніосакральної терапії, і прямому визнанні духовного “Я” людини.

Як і всі форми краніальної терапії, краніосакральна біодинаміка працює з перетинками твердої мозкової оболонки, інших сполучних тканин, рухом кісток і суглобів, а також загальною структурою і функцією пацієнта. Крім того, біодинамічна терапія надає більшого значення руху рідин, як у спинномозковому відділі, так і в інших рідинних системах організму. Біодинамічний підхід розкриває глибоке розуміння динаміки потенції (енергії та організуючих сил) у рідинах, тканинах і процесах організму.

Таким чином, біодинаміка встановлює зв’язок із динамічною енергією, яка знаходиться всередині організму. Коли ми починаємо розуміти здоров’я і дисфункцію з погляду динамічних процесів, а не статичних позицій, відкривається цілий всесвіт, і ми виявляємо, що працюємо в парі з динамікою життя. Ця навичка продовжує поглиблюватися протягом усієї професійної практики фахівця.

Неможливо практикувати краніосакральну біодинаміку без знання анатомії та фізіології. Ці науки виробляють сприйняття і підвищують здатність працювати з дисфункціями пацієнтів. Уповільнюючись, ми починаємо сприймати більш тонкі матерії того, що ми називаємо фізичною реальністю. Одна з визначальних речей у біодинамічній остеопатії – це те, як вона об’єднує фізичну складову, з енергетичною або навіть духовною.

Полиритмичные циклы в краниальной и биодинамической остеопатии

Вільям Сазерленд відкрив фізіологічний процес, який назвав Диханням Життя. Він бачив його як джерело за межами фізичного тіла. Він відчував своїми “мислячими пальцями” тонкі ритмічні коливання рідини в тілі, розуміючи, що спинномозкова рідина (СМР) у шлуночках мозку вловлює силу Дихання Життя, яка нас формує. Потім СМР переносить цю енергію на кожну тканину, кожну клітину тіла, забезпечуючи життєве здоров’я.

Сазерленд написав:

“Мені спадає на думку, що спинномозкова рідина є одним із найважливіших елементів, що містяться в організмі, і, якщо мозок не постачає рідину в достатній кількості, людина стає схильною до хвороб. Той, хто здатний міркувати, побачить, що ця велика річка життя повинна текти в достатку, оберігаючи поля від в’янення, інакше врожай здоров’я буде назавжди втрачено“.

До цього моменту Сазерленд практикував різні форми остеопатичних маніпуляцій з кістками черепа, зв’язками і рідинами. Більшість краніосакральних терапевтів практикують їх донині. Це “біомеханічні” практики. Вони передбачають цілісне сприйняття тіла як живого агрегату. Коли щось іде не так із машиною, механік знаходить поломку і знає, як це виправити. Наприклад, якщо зламана кістка, необхідно зробити рентген, щоб визначити, наскільки велике ураження кісткових тканин. Далі терапевт виставляє кістку, знерухомлюючи її гіпсом.

Біодинамічна краніосакральна остеопатія – це інший підхід. Вона включає оцінку і запуск механізму ембріологічних сил, які формують нас в утробі матері. Біодинаміка привертає увагу до енергетичних і фізичних серединних ліній тіла, які ритмічно відтворюють чудове вираження життєвої сили через ембріологічний розвиток.

Для лікування дисфункцій пацієнта необхідно уповільнити роботу систем організму. Там, де в системі є травма або напруга, існує обмеження доступу до ресурсів усієї системи. Як лікує біодинамічний остеопат? Він працює з духовним і фізичним “Я” пацієнта, вселяючи почуття безпеки і довіри, допомагаючи врівноважити дихання і тілесні відчуття, прибираючи тенденцію скочування до старих пов’язаних із травмою патернів дисоціації або прискорення.

У якийсь момент пацієнт відчуває стан “цілісного зсуву” або “нейтральності”. Система перейшла від прискореного, хаотичного стану до більш стійкої узгодженості. Це схоже на те, як вода в пляшці осідає після струшування, тим паче що тіло людини на 70% складається з рідини. У наше століття технічного прогресу і прискореного сприйняття життя рідини перебувають у стані постійного струсу. Нервова система постійно перебуває в стані боротьби, що заважає нашій вродженій здатності відпочивати й омолоджуватися. У біодинаміці ми чекаємо, поки система заспокоїться, перш ніж привертати увагу до конкретних проблем в організмі. Щойно це врегулювання відбулося, вмикаються механізми регенерації, тому що системі більше не потрібно постійно реагувати на зовнішні впливи.

Ранні дослідження доктора Сазерленда почалися з біомеханічної моделі остеопатії. За своє життя поняття остеопатії доктора Сазерленда перейшло в зовсім іншу форму. Останні 10 років життя Сазерленда були присвячені інтенсивному вивченню внутрішнього зцілення. Ці цілющі сили, спостережувані завдяки його старанному вивченню “живого механізму”, відомі як “невід’ємний терапевтичний процес”.

До кінця 1940-х років твори д-ра Сазерленда почали концентруватися на цих внутрішніх цілющих силах. * Він порадив своїм учням:

“Будь нерухомий і знай”. … “Дозвольте фізіологічній функції всередині проявляти свою безпомилкову силу, а не застосовувати сліпу ззовні”.

Ембріологія як модель остеопатичного лікування

Еріх Блехшмідт, доктор медицини, був надзвичайно прогресивним ембріологом і зробив значний внесок у сферу остеопатії. Він уважно спостерігав за клітинами ембріона, що розвивається – ембріон ріс і змінював форму. Здавалося, що клітини мігрують під час переходу з однієї форми в іншу, в кінцевому підсумку стаючи структурами дорослого організму.

Доктор Блехшмідт використовував термін “біодинаміка” для опису цих рухів “метаболічних полів” у ембріона, що розвивається. Він відчував, що ці динамічні поля діяльності виникають із самої геометрії клітинних основ життя і створюють різні моделі руху.

Ці патерни руху метаболічного поля всередині ембріона, що розвивається, мабуть, ідентичні патернам рухів, які спостерігає й описує Вільям Сазерленд у процесі остеопатичного лікування. По суті, “генеративні” сили ембріона, що розвивається, ідентичні “регенеративним” силам, які використовують для лікування людини.

Мідлайн

На 14-й день після зачаття формується плоска тканина, відома як “ембріональна пластинка”. На 19-й день, прямо в центрі ембріональної пластинки, утворюється лінія, відома як “примітивна смуга”, що з’являється з “нізвідки” і розширюється до голови та хвоста.

Смуга – це нервова трубка, яка стає нашою центральною нервовою системою, розширюючись до головного кінця, щоб сформувати мозок. У глибині нервової трубки знаходиться ще одна структура, відома як “хорда”. Ця хорда функціонує як серединний сегментарний органайзер для всього ембріологічного розвитку.

У дорослої людської особини залишаються тільки рудиментарні залишки динамічної хорди, а функціональна середня лінія зберігається впродовж усього життя, щоб направляти й організовувати нашу фізіологію.

Біодинамічна остеопатія – доля шаманів

Шаманські ритуали практикуються в культурах усіх корінних народів. Шамани зазвичай живуть на околицях сіл. Їхня роль полягає в тому, щоб чути ритми Природного світу, і водночас спостерігати ритми людської культури.

Хвороба і страждання людини розглядаються як відхилення фізіологічної діяльності від її динамічного зв’язку з ритмами Природного світу. Трав’яні препарати та ритуальні практики, використовувані шаманськими цілителями, покликані повернути людську культуру назад у зв’язок із Природним Порядком, щоб можна було відновити здоров’я.

Ритми Природного світу оточують нас, пронизують саму нашу істоту, породжуючи дихання. Ми залежимо від цих ритмів – вони є джерелом нашого здоров’я і благополуччя. Це ті ж самі біодинамічні сили, які переміщують нас від однієї клітини до повністю сформованої дорослої істоти. Ті ж самі внутрішні біодинамічні сили, які зцілюють наші рани, відновлюють наше здоров’я і повертають нас до високого рівня функціонування життєвої системи.

Наша цивілізація – це природні ритми навколо нас; ритми, які за своєю суттю мають сенс, коли ми приділяємо час тому, щоб чути і бачити їх.

Як живі істоти, народжені у світі природи, ми ставимося до цих вроджених ритмів фундаментальним чином. Сама наша фізіологія шукає узгодженості з ритмами світу природи, харчуючись ними.

Всесвіт наповнений розумом і наміром, а люди, просто учасники цього динамічного ритму. Краніосакральна остеопатія визначає цю динаміку як первинне дихання.

Згідно з біодинамічними принципами, первинне дихання не обмежується межами людського тіла. Зовнішня присутність Первинного Дихання – це невидимий ефір, який породжує все, що проявляється, живе й неживе.

Лікування краніосакральною біодинамікою

Типова остеопатична діагностика і лікування зосереджені на фрагментованих частинах. Діагностуються області “ураження” (обмеження руху, інерція в динамічній системі), виводиться поняття “нормального” стану, і процес лікування спрямований на його досягнення.

Практичне застосування принципів біодинаміки призводить до такого процесу лікування. Замість того, щоб зосереджуватися на фрагментованих частинах, ми слухаємо “ціле”. Цей стан виходить із глибини душі, не нав’язуючи відчуття того, що “правильно”. Замість того, щоб зосередитися на хворобі, біодинаміка шукає ЗДОРОВ’Я.

ЗДОРОВ’Я – це та досконала матриця, яка присутня всередині нас із моменту зачаття і передує появі “форми”. Здоров’я більше притаманне геометрії, ніж генетиці. (Деяка базова геометрія повинна була породити форму самої ДНК.)

Здоров’я спрямовує лікування. Ми відчуваємо, що Первинне Дихання з’являється з Динамічної Тиші. Динамічна нерухомість – це точка відліку, точка опори терапевтичного процесу. Динамічна нерухомість – це присутність священного.

Головний учитель краніосакральної біодинаміки – сама природа. Світ природи виражає себе чітко й упорядковано. Наше внутрішнє самозцілення слідує цьому ж порядку.

Доктор Стілл сказав це досить просто: “Здобути здоров’я – це завдання лікаря остеопата. Будь-хто може знайти хворобу“.