UA
Якщо закладений ніс у дитини: основні причини захворювань
Найчастіша скарга батьків, які звертаються до педіатра або ЛОР-лікаря, – закладеність носа у малюка. Причин для виникнення нежитю дуже багато, і не завжди закладеність носа є симптомом застудного захворювання. Причини виникнення нежитю змінюються залежно від віку малюка.
Від 0 до 1 року. У багатьох діточок зустрічається вроджена патологія – зарощення відділів носових проходів. Стан малюка при двосторонній атрезії дуже важкий, немовля не може дихати носом, воно не може смоктати груди. Такий діагноз педіатри ставлять уже на другий день життя, після чого немовля відправляють на операцію. Якщо носові проходи заражені тільки з одного боку, захворювання батьки виявляють іноді через кілька років. Багато мам просто не звертають уваги, що в дитини утруднене дихання через одну половину носика. Для виявлення проблеми використовують ендоскопічне дослідження або зондування.
Гнійний етмоїдит виникає внаслідок інфекцій, перенесених матір’ю, а також після гострих респіраторних захворювань. Недуга часто призводить до запалення кістки верхньої щелепи і до зараження крові. Риніт може виникнути через часте зригування малюка. Мозкова грижа розвивається досить рідко, але може стати серйозною перешкодою для дихання немовляти.
Від 1 року до 3 років. Сторонні тіла в носі. Щодня в лікарнях нашої країни лікарі витягують з носиків малюків деталі від конструкторів, пластикові кулі, монети і насіння. Якщо вчасно не помітити чужорідну справу, це загрожує розвитком запального процесу. Іноді лікарі “лікують” дитину від гаймориту, а під час рентгену виявляється, що в носі малюка знаходиться чужорідне тіло.
Гіпертрофія аденоїдних вегетацій – це збільшення аденоїдів, які блокують носоглотку і задні відділи носа. Розмір аденоїдів не відіграє жодної ролі в перебігу захворювання. Нерідко збільшення аденоїдів до першого або другого ступеня спричиняє етмоїдит і гайморит, які проявляються у вигляді хронічного нежитю.
Від 3 до 7 років. Алергія. Алергічні синусити і риніти не завжди піддаються лікуванню. Регулярне використання крапель погіршує здоров’я дитини. Як правило, лікування захворювань проводять алерголог і отоларинголог. Однак чудовий результат дадуть і кілька сеансів у лікаря-остеопата. Лікар не тільки прибере симптоматику, а й позбавить дитину від першопричини хвороби.
Викривлення носової перегородки. Кістково-хрящова структура ділить порожнину носа на дві половинки. Людей із рівною перегородкою носа майже не буває. Викривлення бувають різними, іноді без хірургічного втручання поліпшити дихання не представляється можливим.
Риніти й аденоїдити. Це природна реакція організму на потрапляння вірусів і мікроорганізмів у верхні дихальні шляхи. Погіршення носового дихання батьки нерідко пов’язують із початком відвідування дитячого садка. Тісний контакт малюків сприяє обміну різними інфекціями.
Фронтит, гайморит, сфеноїдит – це гостре запалення навколоносових пазух. Найчастіше одне з цих захворювань розвивається після перенесених вірусних інфекцій. Іноді за глибокого пульпіту або карієсу малих і великих корінних зубів.
Відповідь на запитання, чому в дитини не дихає носик, не така вже й проста. Для батьків важливо вчасно відвести малюка до лікаря для встановлення правильного діагнозу.