UA
Цифровий індикатор відстані (ЦІР): інноваційний вимірювач руху таза
Навколо пологів та акушерства загалом існує так багато невирішених питань, що кількість оперативних пологів завжди залишається високою, особливо в Україні, а в деяких регіонах ще більшою. Дані з вагітності та пологів повідомляють, що 32 % пологів були зроблені шляхом кесаревого розтину, зі значними регіональними відмінностями, які в будь-якому разі показують, що в країні надмірно вдаються до хірургічного розродження. Знаючи, що у проблеми ніколи не буває однієї причини, ми зобов’язані запитати себе, які причини породжують ці цифри.
Із суто механічного погляду ми знаємо, що розмір і біомеханічні властивості тканин і простору материнського таза впливають на розвиток процесу пологів.
ЦІР на допомогу остеопату
Як остеопати ми знаємо, що суглобова або внутрішньокісткова робота з кістками таза змінює ці розміри, і протягом багатьох років єдиним доступним нам інструментом для вимірювання цих змін було наше пальпаторне та візуальне сприйняття того, як остеопатичне маніпулятивне лікування змінює ромбоподібну лінію Міхаеліса від положення стоячи до положення навпочіпки або напівприсідання.
Завдяки прекрасній дослідницькій роботі, проведеній Марко Сіккарді та Крістіною Валле, у нас нарешті з’явився об’єктивний вимір, який можна відтворити, але перш за все він дасть нам змогу отримати опубліковані дані, які підтвердять нашу роботу.
Прилад, який дає нам змогу проводити ці вимірювання та оцінювати рухливість таза під час вагітності, – це цифровий індикатор відстані (ЦІР), запатентований акушерський пельвіметр із маркуванням CE, що дає нам змогу проводити точний вимір рухливості таза, визначаючи зміну малих зовнішніх акушерських діаметрів унаслідок зміни постави, як у тесті на рухливість суглобів. Точніше, він дає змогу пальцю оператора підтримувати твердий, але м’який контакт з анатомічним кістковим орієнтиром, поки пацієнт змінює положення.
Таким чином, ЦІР дає змогу проводити динамічну зовнішню візуалізацію таза, спостерігати за змінами в тазі під час вагітності, діагностувати гіпомобільність таза, заспокоювати жінок стосовно їхнього вродженого потенціалу, запобігати ушкодженням, спричиненим дистоцією та затягнутими пологами у жінок та немовлят, а також слідкувати за перебігом терапії.
Доказом ефективності цього методу стало пілотне дослідження, що охоплювало 70 вагітних жінок у третьому триместрі, під назвою “Чи може динамічна зовнішня пельвіметрія на пізніх термінах вагітності виявити ускладнені та затяжні пологи?”, опубліковане в грудні 2021 року в журналі Journal of Medical Science. Ця публікація є продовженням попередніх і наступних публікацій і частиною великого дослідження, представленого на національних і міжнародних конгресах.
Дослідження із застосуванням цифрового індикатора відстані
Когорта була ретроспективно розділена на дві групи:
- досліджувану групу, що характеризується “ускладненими пологами”;
- контрольну групу, що складається з жінок, у яких були неускладнені природні пологи.
Групу жінок із проблемами, пов’язаними з пологами, було визначено за такими акушерськими показниками:
- введення окситоцину з першого етапу періоду дилатації;
- маневри Крістеллера;
- використання присоски (ківі) або щипців;
- кесарів розтин після початку пологів.
Дослідження, проведене у відділенні акушерства лікарні Сан-Паоло в Савоні, дало змогу оцінити тест динамічної зовнішньої пельвіметрії, вивчивши позиції, яких найчастіше дотримуються всі жінки, та продемонструвати, як поза впливає на внутрішньотазові діаметри та простір родового каналу.
Для тесту використовували ті положення, які, згідно з літературними даними та клінічною практикою, є найкориснішими, найзручнішими і найвідтворюванішими для пацієнток в останньому триместрі вагітності. Як вихідне положення було прийнято положення стоячи, коли розгинання нижніх кінцівок перешкоджає рухливості таза. Щоб полегшити прийняття інших положень, розглядалося положення стоячи на колінах. З нього пацієнтка переходила в другу позицію “4 опори”, тобто з опорою на руки та коліна, що є типовим положенням для фаз розширення та вигнання плода. Останнім положенням було положення навпочіпки на колінах, або присідання, яке зберігається під час пологів і використовується в деяких рентгенологічних дослідженнях.
Використовуються зовнішні діаметри таза, прийняті в класичній акушерській пельвіметрії. Це:
- діаметр ромбів Міхаеліса (відповідає верхній тазовій протоці);
- діаметр між ішіасовими буграми (поперечний діаметр нижньої тазової протоки);
- основа лобкового трикутника Тріллата (відповідає поперечному діаметру середньої тазової протоки між ішіасовими хребцями); бітрохантеріальний діаметр;
- діаметр між передніми верхніми клубовими корінцями, поперечна відстань між клубовими гребенями;
- зовнішня кон’югата, що вимірює передньозадню відстань між лобком і основою крижів.
Вимірювання, отримані для поздовжнього напівдіаметра Міхаеліса, міжгорбкового діаметра і основи трикутника Тріллата, були статистично значущими в кожній позиції. Різниця у вимірах поперечного діаметра Міхаеліса між положенням стоячи і положенням “на 4 ногах”, а також різниця в розмірах бікристального діаметра між положенням “на 4 ногах” і положенням “навпочіпки” на колінах була статистично значущою завдяки ЦІР.